SOPHIA ???

(безсовісно та нахабно спер у Paskuda із Merilend’у)

Тиша… вимови її ім’я і вона зникне, тому ніколи не май того, чого не зміг би покинути впродовж тридцяти секунд, побачивши за собою переслідувачів. Розумієш? А правді вени не проколиш: помисли – одне, вчинок – друге, а образ учинку – третє, і колесо причинности між ними не обертається. Але, приховуючи свої недоліки, кращим не стаєш; наш авторитет виграє від тієї щирости, з якою ми їх визнаємо. Чуєш? А коли сліпий жук повзе поверхнею кулі, він не помічає, що пройдений ним шлях вигнутий. Бо іронія створює настрій, котрий розглядає усі речі з висоти, безмежно возвишаючись над всім обумовленим, включаючи і власне мистецтво, і доброчинність і геніальність. Іронія культивує дотепність, тому можливість зберегти равлика – знищити його. А я… Я жадав людей, я домагався людей, а знаходив завжди лише себе… А я… Я тим, кого любив найбільше в світі, приносив тільки сум’яття і біль. Вловлюєш? Проте навіть і той, ворог людський і Божий має в своїй відлюдності друзів і приятелів, я ж самотній. Бачиш? Тому, деколи акторська гра – це найлегший спосіб робити те, на що в реальному житті не вистарчає сміливости. Але не таке страшне падіння, страшне його припинення: той перелом від буття до небуття, коли стріла наздоганяє тварину на божевільному бігу, коли вона біжить стоячи на місці, біжить з зупиненим серцем, біжить не ногами – одним лишень тілом, котре не може повірити, що біг вже назавжди закінчений. Тиша… а вимовити її ім’я нікому…Залишились жовті квіти і протипіхотні міни, бо історія цієї сім’ї є нічим іншим, як ланцюгом неминучих повторень…колесо, яке обертається, яке могло б обертатись до безконечности, якби не неминуче зношення вісі. Відчуваєш? Мені холодно…Мені боляче…Мені… Жаль лиха першого і першого добра, жаль дружби на весь вік, що згасла за хвилину, хвилинних усміхів, що пронесу до згину…і снігу…й снігурів…і злетів…і проваль…жаль світу цілого…землі і неба…Жаль…Адже я перша і остання…Шанована і зневажена…Свята і повія…SOPHIA
*
Де Ніро
Ніцше
Шлєгер
Анштайн
Ліхтенберг
Шеллі
Малкович
Богат
Жадан
Рильський
Маркес
Еко
*
Компіляція – Паскудоленд-продакшн… за нєімєнієм інших – собі присвя

4 коментарів


    a gravatar
    syze_sonce:
    10:42 // 26 Сер. 2006

    О, так… (скидаючи шапку) - Паскуда був Великим Героєм та борцем зі сірістю… Але ж “у труса развє єсть врагі? Іх многа у Гєроя” і одного дня всепоглинаюча сірість з обличчям дволикого Януса примусила Паскуду залишити світло рампи… О, так (скидаючи шапку), о, так…




    a gravatar
    nick_vacula:
    10:47 // 26 Сер. 2006

    О так!!! Були часи!
    А ти як завше неподєццкі цмалиш!
    Посміхамсі і йду на тусню. Чюс, мо де там і здибамсі ше із одним Андроїдом ;)




    a gravatar
    syze_sonce:
    14:53 // 11 Вер. 2006

    Нє, пацан… Так нігадіцца!!! Анука шось писати!!!




    a gravatar
    nick_vacula:
    15:25 // 11 Вер. 2006

    Лінь мене роз’їда. Но буду старатись. От фотки тіко захощу - буде репортаж.




Коментувати


§ 177


4:12 // 25 Сер 2006

Nick.Vacula
Uncategorized
фід коментарів
del.icio.us
Трекбеки


Нещодавні записи



EOMY.NET: безкоштовний хостинг без реклами Я люблю українську мову