Нечитабельне. Частина 4

   Динамічна непередбачуваність навколишнього середовища відбилася ретушуванням поверхні. Ззовні все стало білим. Проте трансформація усього свого єства стала незворотня – як вперед, так і назад. Отож, очікуючи вічність повз призму свят відбувалося здійснення дійсності. Навколо миготіли латентні аплікації, відбувався неминучий рух, поверх мене світячись промінчиками сновигали завуальовані думки та помисли, а всередині – побудова нового серпантину. Глобалізація, побудова синдикату. Розкішна симпліфікація світобачення. Зміна зміни – прийшли манірність, нарцисизм, банальність, затверділість образів. Цілий комплекс для перетворення творіння. Кореляції піддалося навіть вміння корегувати себе у середовищі собі подібних. Життя стало фікцією.
   Спричинення невідомих чинників призводить до зайняття себе непотрібними заняттями. Лінь крутиться поруч. Дає ексклюзивний спосіб споглядання твого сходження на вершину зверхності. Там, звісно, світить світло, проте не світле. Воно просвічує летальну своєю фатальність ультраверсію: коли маєш все, і не маєш нічого, затверджуєшся у твердженні, що ти проґавив переможну можливість стати щасливим. Все це стає нестерпно стерпіти. Проте ти існуєш, керуєш без керунку, навіть інколи трохи живеш