>>Любов через пропаганду.
(це коли вас виховують і кажуть який ви поганий, але в принципі, не безнадійний - а ви “щиро” каєтеся і прагнете виправитися )))
Та ще оце:
>>І насам кінець, можна застосувати безвідмовний спосіб - лестощі. Адже поміркуйте самі: Коли ви кажете правду, і в ній є хоч найдрібніша крихта омани чи зверхності, вона псує всю справу - призводить до обурення і врешті-решт сварки чи ворогування. Коли ж ви лестите - яка б жахлива брехня не виходила із ваших уст, все одно її будуть слухати із превеликим задоволенням і ставитимуться до вас як мінімум прихильно…

Так от - як це не парадоксально - проте дієво. Діє

А ви знаєте, що основна комзиція-суповід до культового серіалу Twin Peaks має назву “Падаючи” (Falling). Мелодія напрочуд красива, і мені видається, що ТАМ щось таки падає, але падає вгору…
І ще: ця пісня про любов, такщо “не дайте себе скривдити цього разу”.

Випадково побачив рекламу. І її сакраментальний слоган. Щось типу “10 років. Від лану до столу”. Але сприйняв я її спершу так: “10 років. Від LANу до столу”. Думав. Медитував - чого так довго, що за канал, і чого до столу - це типу куди…
Такі речі трапляються все частіше. І інколи стає лячно, інколи кумедно. Цікаво, що буде далі

Шикарно! Чудесний настрій, прекрасний концерт. Дяка друзякам jaspery і dobryj_vechir за компанію. Почув вперше прекрасну пісню “Білі демони” - дивно, чого це я її вперше почув і взагалі - виникло потужне бажання ріпнути собі всю дискографію у лослес форматик - все таки голос у Середи - це супер! І вірші гарно декламує…

Єдина невелика прикрість - літаюча камера - трохи відволікала та псувала вигляд, але загалом оформлення і програма - на належному рівні.

Пригадав історію - моїй молодшій сестрі колись давно на уроці інформатики розповідали про будову компа. Дійшли до жорсткого диску. Обізвали його - “незйомний жорсткий диск”, при цьому для порівняння тицьнули на дискету, мовляв, он вона як легко знімається із флоповода і носиться у кишені. Далі моя малеча видала вголос геніяльну фразу, над якою я довго перся: “Не знаю, може він у вас і незйомний, а мій брат кожного тижня із ним кудись ходить і приносить багато музики та фільмів”. Вчителька, на декілька років лишень старша за своїх стюдентів, далі поморозилася…
Ну то питання: Хто скіко хардів дома має, які завеликі, чи часто в гості носите і чи їх вам вистачає?

Guantanamera - дитячі мрії збуваються - знайшов, затягнув, ловлю приємні спогади - достатньо себе переконати, що все чудово, як це насправді і відбувається… Коротше, I’l be gone till November…

Чомусь так стається, що періоди в Серпні-Падолисті-Березні багаті подіями.

Цікаво тільки, чи вона цмалить… Курча, либлюся сам до себе…

з.і.
Ще помітив цікаву закномірність:
один=жеру багацько морозива.
двоє хлопів=недопита 0.5 оковитої+томатний сік, олядвиця, сало, борщ, салат.
двоє+дівки+культурне проведення часу за скромними жартами та культурно-філософськими бесідами=0,5 коньяка+фукти, солодке, морозиво на столі.
четверо хлопів+філософсько - геополітичні бесіди=0,7 горілки на природі+томатний сік, сир-рибка+кава для закріплення результату.
вісьмеро хлопів+філософсько - геополітичні бесіди+буденне - робоче=1,5 горілки+пиво+томатний сік, огірки, салати, оселедець, картпля, сир, етс (коротше увесь спектр)

Причому всім класно, всі додому їдуть самостійно, всі щасливі, етс… Не те що кілька років тому. Тож, старіємо чи розумнішаємо? Чи це одне і теж?!

з.і.і.
На Романа в тяпницю сі ю ін опера енд белет сіатр, на музиці високого духу
Як пише офіціоз -

Свято тоталітарної естетики. Музика високого духу.
Легенда українського готичної сцени гурт КОМУ ВНИZ виступить
із великим сольним концертом у Львівській опері. 1 грудня о 19-30
у Львівському Національному Академічному Театрі опери та
балету імені Соломії Крушельницької розпочнеться значне дійство
під назвою "Ретроспектива".

В позитивному сенсі. Чітко пригадую 26ті листопада минулих літ - в жодному в обідню пору я не прогулювався у сорочці! Це неймовірно, але початок осені триває. І ще, видається, я щасливішаю просто на очах… Але це так, особисте… Публічно ж - ну що може бути краще в таку Недільну днину, аніж у хорошій компанії посидіти-пофілософствувати за спиртним на Знесінні, помилуватися парком-тишею-сонечком! Присутні були вельми цікаві люди: давній знайомий, що зараз працює в Харкові, ще один львівянин із родом Житомира та . Із геополітичних балачок тезисно дізнався про настрої У Харкові та Житомирі - у першому інколи дуже важко - сильні позиції займає ХНУВС - промивання мізків на належному рівні, у іншому - говорити по-вкраїнськи стає модно - ознака приналежності до якоїсь творчо-викладацької, чи т. зв. білої роботи - що не може не тішити… Детально не оповідатиму, бо довго та трохи сумно…
Хітом посиденьок був жартик:
- куме, а знаєте, як москалі на муху Це-це кажуть?
- ні.
- муха ето-ето!
- повбивав би!
Ну і ще ми традиційно заспівали Шабелину (Ой хмариться) дорогою із парку. Хто чув чи брав участь, знає як це весело Далі була кава… Ага. То я це все до того, що важко в місті Лева у Неділю ввечері каву попити. Людоньки, треба із тим щось робити!

Дівчата, ну от скажіть, ви лаком для волосся користуєтеся? Бо чесслово, совість тре мати. Переповнена маршрутка (наголошую, навіть не бидловоз, а маршрутка), а перед мною стоїть мила дівчинка метр шістдесят (якраз верхівка голови нижче носа ), із імпозантною зачіскою, яка містить кілограм лаку. Цілу дорогу я крутив носом - запах - жах, ну не можна ж так. Приходіть до місця праці і там хоч бідон лаку на себе виливайте, а в громадському транспорті - зась! Дякую, неразі у мене все.

з.і. сподіваюся, тут таких нема…

У одного геніяльного СальвадороДалістського художника є така пікча із типу розплевленими годинниками у кількості декілька штук різних розмірів. Як мінімум двічі на рік я її згадую.
Сьогодні саме один із таких двічінарік.

Читаємо останні новини про бидловози! ))